Кредо Вбивці

Мода на екранізацію комп’ютерних ігор дісталася і культової гри «Кредо Вбивці». Одним із продюсерів картини виступив Майкл Фассбендер, по сумісництву виконавець головної ролі. З легкої руки Фассбендера режисером стрічки став Джастін Курзель, який нещодавно екранізував «Макбета» з тим таки Фассбендером у головній ролі. Більше того, компанію ірландцю у новому фільмі Курзеля склала не хто інша, як виконавиця ролі леді Макбет, Маріон Котіяр. Не обійшлося у «Кредо Вбивці» і без «мастодонтів від кіно», тут вам Джеремі Айронс, Брендан Глісон та Шарлотта Ремплінг, правда, всіх їх спіткала доля другорядних ролей. Все це заради того, щоб трупа видатних акторів шекспірівського рівня розіграла комп’ютерну гру про протистояння анархічних Вбивць та тоталітарних Тамплієрів, тривалістю з XV століття і до наших часів.

І ось глядач отримує фільм, про який відверто майже нічого сказати. Стрічка надто нагадує відео, яке зазвичай йде перед грою чи опісля неї. Тільки в комп’ютерній грі опенінг займає п’ять хвилин, а не дві години. Шекспірівські актори грають абсолютно картонних персонажів, з їх вуст звучать слова про свободу, право вибору, природу насилля та інші безкінечно пафосні фрази, якими можуть оперувати хіба що підлітки, що прочитали свої перші «дорослі» книги. Вони думають, що знають значення слів, думають, що ці слова потрібно говорити, але для всіх оточуючих вони звучать надто наївно і по-дитячому. У фільмі немає навіть натяку на самоіронію, яка могла б хоч якось покращити ситуацію.

Якщо б половина часу, що був присвячений біганині та сутичкам (які, до речі, швидко починають набридати) пішов на розвиток сюжету – це покращило б становище. Проте режисер «Макбета» залишився вірним своєму стилю, який з незрозумілих причин подобається Фассбендеру. Проте, погодьтесь, дві години спостерігати красиву порожнечу – сумнівна радість. Сюжет фільму не має жодного сенсу (хоча і стверджує протилежне), він прямолінійний, місцями нелогічний і невмотивований. Проте, як зазначалось вище - ця порожнеча, до біса, красива, за що треба подякувати оператору Адаму Аркпоу, який окрім «Макбету» також відзначився зйомками серіалів «Справжній детектив» та «Верхівка озера», що радують око своїми візуальними рішеннями. Та й проліт сокола у «Кредо Вбивці» знятий справді ефектно.

Резюмуючи фільм, треба сказати, що дві години споглядання естетичної візіонерської графіки в комплекті з притягнутою за вуха історією - не найкраща трата часу. Куди кращою альтернативою цьому заняттю стане сама гра, що є першопричиною усього цього дійства. Від цього ви точно отримаєте значно більше задоволення.